Проблеми кадрового забезпечення в умовах війни вже давно вийшли за межі ринку праці та стали питанням стійкості регіонів, відновлення громад і конкурентоздатності державної економіки. На цьому наголосили під час чергового засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Українського союзу промисловців і підприємців під головуванням Анатолія Кінаха.

Тема засідання — «Нагальні потреби кадрового забезпечення стійкості та відновлювального розвитку економіки».

Особливу увагу учасники приділили ситуації в регіонах, насамперед у прифронтових областях. За оцінками роботодавців, дефіцит робочої сили в окремих регіонах уже сягає 50–75%.

Найбільше українському ринку праці бракує інженерів, електриків, зварювальників, механіків, фрезерувальників, будівельників, медичних працівників та водіїв.

Як підкреслив учасник заходу, президент ГО «Конгрес самоврядування України» Сергій Чернов, окремо було відзначено проблему глибокої регіональної нерівномірності.

«На прикладі Харківщини учасники засідання констатували, що область одночасно стикається з постійними обстрілами, ризиками для бізнесу, відтоком населення та мобілізаційним тиском. Водночас регіон продовжує залишатися одним із ключових центрів машинобудування, оборонної індустрії, ІТ та науки.

Серед головних викликів для прифронтових регіонів назвали збереження людського капіталу, повернення молоді, забезпечення працівників житлом, створення безпечних умов праці, психологічну підтримку та швидке перенавчання людей під нові потреби економіки.

Не менш актуальною кадрова проблема стає і для західних областей України, куди після початку повномасштабної війни релокувалися тисячі підприємств та переїхали сотні тисяч громадян. Проте навіть там уже формується дефіцит працівників.

Учасники засідання зазначили, що економіка сьогодні адаптується значно швидше, ніж система професійної освіти. Саме тому Україні необхідно переходити від «латання кадрових дірок» до формування системної кадрової політики на рівні регіонів і громад».

Також, Сергій Чернов підкреслив, що наразі серед ключових напрямків такої політики варто визначити наступне:

• формування регіонального замовлення на професії з прогнозом потреб на 3–5 років;
• модернізацію професійно-технічної освіти у співпраці з бізнесом і громадами;
• масові програми перекваліфікації для ветеранів, ВПО, жінок та людей старшого віку;
• створення умов для повернення молоді та збереження наукового потенціалу;
• посилення ролі громад у формуванні кадрової політики як складової стратегій розвитку територій.

Під час обговорення також наголосили: відновлення України — це насамперед відновлення людського потенціалу.

«Відновлення України — це насамперед про людей, а вже потім про бетон, дороги чи заводи», — підсумував Сергій Чернов.